26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу….
Гіркі чорнобильські дзвони не змовкають ось уже 38 років. Ніхто не змирився з цією датою, ніхто не звикся з нею – ні в Україні, ані в цілому світі. Тривожні дзвони чорнобильської біди застерігають, нагадують про тих, кого катастрофа знищила відразу, і про тих, кого знищила згодом. Ліквідатори, переселенці, інваліди, дорослі й діти, навіть ті діти, які народилися після аварії – й досі п’ють гірку полинову чашу Чорнобиля. Даній темі присвячена бесіда, яку провела для студентів 355 та 425 гр. куратор А. О. Подгорна.
Мета виховного заходу: розглянути чорнобильську аварію як найбільшу техногенну катастрофу не лише ХХ ст., а взагалі в історії людства, показати наслідки катастрофи у майбутньому, сформувати усвідомлення масштабів трагічних подій, виховувати почуття національної гідності, любові та бережливого ставлення до природи і рідної землі, вміння співчувати людському горю, готовність завжди прийти на допомогу.
